філософські мотиви художньоі творчості і франка в циклі веснянки

Цикл «Веснянки», його соціальний підтекст, алегоричність образів. Мета.Навчальна – повторити основні відомості про життя і творчість І.Франка; ознайомити учнів із циклом поезій «Веснянки»; повторити поняття «алегорія»; навчитися виявляти в тексті алегорію, соціальний підтекст. Більше за Івана Франка в українській літературі псевдонімів було тільки в Олександра Кониського (141). Причини використання псевдонімів: проблеми з цензурою Художній (літературний) цикл — це сукупність художніх творів одного жанру, які об'єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включають до циклу, визначається мінливістю настрою ліричного героя. Які літературні цикли вам відомі?


Як бачимо, цикл “Веснянки” відзначається жанровою багатоманітністю, що забезпечило об’ємну характеристику ліричного героя, розповідача та інших образів, які стали носіями авторського внутрішнього світу, його соціальної та художньої свідомості. З усіх творів складається образ самого автора; видно його світоглядні переконання та естетичний ідеал.


Складаючи свій цикл “Веснянки”, І.Франко не відривався від гіркої сучасності, у деяких творах він береться за художнє освоєння нагальної й болючої проблеми: чиїми зусиллями і в який спосіб можна наблизити чи й досягти жаданої мети. Поет виступає в ролі пропагандиста свого естетичного ідеалу, вихователя свідомих громадських діячів. Кінцівка збагачує твір філософським мотивом, концентруючи увагу на сенсі людського життя. Новаторство І.Франка – в проблематиці; своєрідний художній талант, його могутня духовно-інтелектуальна сутність зумовили появу нових різновидів ліричних жанрів, які поет об’єднав на основі спільного образу в цикл “Веснянки”. Література. Франко І. Зібр. тв.


І. Франко. Життя і творчість Івана Франка тісно пов'язані із селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та ялиновими лісами і казково-таємничим гірським валом, який називається Діл. Материні пісні вчили Івана любити народ, боліти його горем, ненавидіти кривдників, розуміти красу природи. Під час навчання в гімназії у І. Франка з'явилася велика пристрасть до книги. Другою великою пристрастю його було збирання і записування народних пісень, оповідань, казок, приказок. Невичерпним джерелом фольклору було для нього рідне село, а також середовище дрогобицьких міщан. Пісні, записані Франком, звів у книгу О. Дей.


Тропи, засоби художньої виразності, художні засоби, риторичні фігури мови, засоби, що сприяють емоційному наснаженню твору, образні засоби. 2. Повторення матеріалу попереднього уроку: розгадування кросворда. 1. Художній засіб, використаний у вірші «Гімн» — повторення на початку рядка слова «ні». У творчості якого з вивчених поетів є цикл поезій під назвою «Веснянки»? 2. Слово вчителя — загальна характеристика циклу «Веснянки». Джерелом циклу «Веснянки» були народнопісенні традиції. Вірші І. Франка з циклу «Веснянки» підносять ідеї оновлення, віри в людський розум, «братерство всесвітнє». Поет закликає передову інтелігенцію сіяти «думи вольнії», «жадобу братолюбія» («Гріє сонечко…»).


ТЕМА: Поетична творчість І.Я.Франка. Збірка “З вершин і низин”. Загальний огляд: тематика та ідейна глибина. МЕТА: розкрити багатопроблемність, поліфонію мотивів і настроїв збірки “З вершин і низин”, яка свідчить про пристрасну любов ліричного героя до рідного народу – “сіяча” і “наймита”; подати учням загальні відомості про збірку “Зів’яле листя”, з’ясувати історію її створення, основні мотиви збірки Входить до циклу алегоричних поезій “Веснянки”. Композиція: дві частини: І – образ весняної грози в природі, ІІ – алегоричний образ бурі й зливи, яких жадібно чекають народи. Тема: зображення краси природи і нестерпних умов життя народу; очкування змін у суспільстві.


Джерелом циклу «Веснянки» були народнопісенні традиції. Народні пісні-веснянки славили прихід весни, у Франка ж прихід весни, її перемога над лютими морозами взаємозв'язана з довгожданими суспільними змінами. Кожен вірш циклу звучить як мрія про оновлення людського життя. Біблійні мотиви у творчості І. Франка. Протягом багатьох століть у бездержавній українській культурі Біблія давала той ідеал і духовну підтримку, яких митці часом не знаходили в реальному житті. Використовуючи казковий сюжет, І. Франко розглянув важливу філософську проблему про життя і смерть та дійшов висновку, що людина має жити стільки, скільки їй відпущено, дано. 12. Бесіда за змістом «Легенди про вічне життя».


БІЛЕТ 8. 1. Ідейно-художнє багатство філософської та громадянської лірики Івана Франка. Як філософські, так і суспільні ідеали для Івана Франка нероздільні, гармонійно поєднані в його творах. У такий спосіб переплітаються громадянські та філософські мотиви у творчості І. Франка. Вхід у літературу поета-громадянина й філософа засвідчила збірка «З вершин і низин» (1887 р.)— найвидатніше явище української поезії після Шевченкового «Кобзаря». Використовуючи традиційні фольклорні форми, Франко в циклі «Веснянки» проводить образну аналогію між оновленням природних сил і пробудженням суспільної свідомості, стверджуючи філософську ідею гармонії світу. Алітерація «р» викликає звуковий образ грому.


Творчість Івана Франка. Без сумнівів, Іван Франко — різнобічно обдарована людина. Він збагатив українську культуру, підніс її до рівня європейської творчості. Літературний здобуток Івана Франка — це ціла епоха в українському письменстві. З величезної спадщини Івана Франка найбільшою цінністю є його художня творчість, яка в яскравих, барвистих картинах відбила ідеї, прагнення і почуття цілого покоління українського народу. Літературна діяльність Франка почалась на початку 70-х рр. Темою творів бориславського циклу послужили соціальні конфлікти на нафтових промислах у Бориславі. Показати їх у всій динаміці і різносторонності було завданням художника.


Біблійні мотиви у творчості І. Франка. Протягом багатьох століть у бездержавній українській культурі Біблія давала той ідеал і духовну підтримку, яких митці часом не знаходили в реальному житті. І справа не лише в тому, що деякі біблійні сюжети схожі з ситуацією, у якій перебувала Україна. Використовуючи казковий сюжет, І. Франко розглянув важливу філософську проблему про життя і смерть та дійшов висновку, що людина має жити стільки, скільки їй відпущено, дано. Аналіз поезії «Декадент» — ПРОЧИТАТИ ПОЕЗІЮ. Поезія «Декадент» (1896) входить до циклу «Поклони». Іван Франко в поезії викрив і різко засудив антинародний зміст занепадницької літератури та виклав свої погляди на роль і завдання поета в суспільстві.


Поетична творчість Франка. Іван Франко - автор 9 поетичних збірок. У гімназії Франко починає писати власні твори. Перший його вірш називався «Великдень» і був присвячений пам'яті батька, який помер у Великодню ніч. У збірнику «Зів'яле листя», «Мій ізмарагд» переважають мотиви філософської та інтимної лірики. Окремі поезії покладено на музику.Збірка „З вершин і низин”складається з поезії, в якій є передчуття соціальної бурі і яка наповнена вірою у майбутнє свого народу. До неї входять цикли: „Україна”,”Думи пролетарія”, „Веснянки”, „Галицькі образки”. Цикл „Веснянки” - Франко відображає в них визвольні прагнення народу. Картини чарівної весняної природи потистоять злиденному життю народа.


Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника. Значення творчості і суспільно-політичної діяльності Івана Франка виходить за межі України і Росії. Франко був не тільки поетом, белетристом і драматургом, а й критиком, літературознавцем, фольклористом, істориком, економістом, публіцистом і громадським діячем. Важко взагалі вказати ділянку, в якій би не виявилась творча енергія цього невтомного просвітителя, що жадібно вбирав у себе знання і намагався передати їх своєму народові.


Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника. Значення творчості і суспільно-політичної діяльності Івана Франка виходить за межі України і Росії. Франко був не тільки поетом, белетристом і драматургом, а й критиком, літературознавцем, фольклористом, істориком, економістом, публіцистом і громадським діячем. Важко взагалі вказати ділянку, в якій би не виявилась творча енергія цього невтомного просвітителя, що жадібно вбирав у себе знання і намагався передати їх своєму народові.


І. Франка звинувачували в занепадницьких настроях, в тому, що в піснях його звучать біль, жаль і туга. Поет відстоює свою поезію, утверджуючи, що основними настроями його були й будуть "надія, воля, мужність, чуття". Та серед цих сильних за своїм звучанням віршів є дивна перлина, що хвилює своєю красою і музикою. Це збірка "Зів'яле листя", лірика глибоких особистих почуттів, пристрасного кохання. Краса природи, народної пісні, людських почуттів Це прекрасна сторінка творчості І. Я. Франка. Схожі записи з категорії Фpанко Іван.


Поетична творчість Франка. Іван Франко - автор 9 поетичних збірок. У гімназії Франко починає писати власні твори. Перший його вірш називався «Великдень» і був присвячений пам'яті батька, який помер у Великодню ніч. У збірнику «Зів'яле листя», «Мій ізмарагд» переважають мотиви філософської та інтимної лірики. Окремі поезії покладено на музику.Збірка „З вершин і низин”складається з поезії, в якій є передчуття соціальної бурі і яка наповнена вірою у майбутнє свого народу. До неї входять цикли: „Україна”,”Думи пролетарія”, „Веснянки”, „Галицькі образки”. Цикл „Веснянки” - Франко відображає в них визвольні прагнення народу. Картини чарівної весняної природи потистоять злиденному життю народа.


І. Франко — багатогранна постать в українській літературі. Нема, мабуть, жодної теми, яку б він не розкрив у своїх творах. Поета дуже хвилювало життя нашого народу, його майбутнє. Написаний у народнопісенній традиції цикл «Веснянки» розкриває настрої природи й соціального буття. У поезії «Розвивайся, лозо борзо» автор пророкує процес відродження, а перед нами постає образ незалежної держави: Єднаймося прахом, пора ця велика єсть. Вірш «Гріє сонечко» дає можливість читачам через змалювання прекрасного сонячного дня відчути надію на поліпшення майбутньої долі, а разом з тим почути заклик до боротьби: Прокидайтеся! Встаньте, слухайте Всемогущого Поклику весни!


У статті висвітлюються філософські аспекти творчості Івана Франка, віра в спасіння як основний догмат християнства. Через екзистенційну призму розглядається тема митця й слова в творчому доробку письменника. Ним визначені стержні духовної культури українців. Глибоких узагальнень сповнений жанр філософської поезії в творчому доробку І. Франка. У цих творах автор присутній у формі ліричного ставлення до предмету роздумів. Органічно ці мотиви продовжуються в циклі "Із книги Кааф", у якому в філософському аспекті витлумачуються проблеми етики й моралі, знання й віри, любові й ненависті.


1. Поезія Івана Франка. Віддаючи високу шану Іванові Яковичу Франку як громадському діячеві, вченому, літературознавцеві і філософу, критику й теоретику літератури, основне місце відводимо художній творчості Тут поєднуються мотиви душевного піднесення і спаду, віри і зневір'я, радості і печалі, розділ цей розподілено на цикли,: «Веснянки», «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи», «Думи пролетарія», «Ехсelsiог!». Назви «De profundis» ( «з глибин» чи «з низин») і «Ехсеlsіог!» («з вершин») мають алегоричний зміст. До цих засобів поетичної алегорії І. Франко вдавався, зокрема, в циклі «Веснянки». У символізації й алегоризації явищ природи поет шукав способів якнайглибшого.


Драматургічна творчість Франка в основному припадає на дев’яності роки ХІХ ст. Одначе він ще на зорі своєї літературної діяльності під впливом «Слова о полку Ігоревім» написав історичну драму «Три князі на один престол» (1874), а роком пізніше «Славой і Хрузош» (драма залишилась незакінченою). Найвизначнішими творами є «Украдене щастя», «Сон князя Святослава», «Рябина», «Учитель». Усебічне й постійне засвоєння у творчості І. Франка народнопоетичних надбань художнього слова трудових мас впливало й було обумовлене самою реальною дійсністю, яку відображав письменник, його суспільною діяльністю й естетичним світоглядом. ІV. Підсумок.


Iван Якович Франко (1856-1916). Аналіз творчості, критика (продовження), Українська література ХІХ століття (конспекти лекцій) У повісті «На дні» накреслюється свідома критика натуралістичного методу Золя. Український письменник уже в теорії «наукового реалізму» заклав характерну відмінність від натуралістичного методу Золя, доповнивши його просвітницькою «поступовою тенденцією». У повісті «На дні» головну увагу він звертає на студіювання насамперед морально-психологічного досвіду, духовного життя, бувши більше «психопатологом», подібно до Достоєвського, ніж «соціологом», як Золя. Жанрова й те


Творчості Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Якова Щоголева, Олени Пчілки, Уляни Кравченко, Агатангела Кримського, Володимира Самійленка, Івана Манжури, Пантелеймона Куліша, Бориса Грінченка. Автор досліджень «Яків Щоголів. В згаданому циклі порушувались політичні, етичні і філософські питання, зв’язані з боротьбою робітничого класу проти його відвічних ворогів — буржуазії та її ідеологів. В захист інтересів працюючих, селян і робітників І. Франко висловлює ряд гарячих поетичних слів у віршах «На суді», «Semper idem», «Товаришам» та інших. Реалістичні картини життя в галицькому селі змалював І. Франко в циклах збірки «По селах», «До Бразілії». З циклу «По селах» особливо запам’ятовується. 21.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

японское шоу угадай маму

seagull ответы на тесты 2021

тест hrscanner ответы