2 українська мова національна мова українського народу одна із форм його національної культури.

1. Українська мова як єдина національна мова українського народу і форма його національної культури. Варіанти національної мови (територіальні та соціальні діалекти, просторіччя тощо). . Українська мова - єдина національна мова українського народу. Національна мова – це тип національного мислення, тип національної культури, філософії, психології, що може реалізовуватися у різноманітних варіантах мовної, мовленнєвої та національної діяльності. Національна мова об'єднує людей більше, ніж класова, партійна приналежність, етнічне походження. Ось чому на відміну від літературної, національна мова не може оперувати поняттями єдиної уніфікованої норми.

Українська мова є національною мовою багатомільйонного українського народу. Вона належить до високорозвинених мов із давніми писемними традиціями. Переважна більшість українців проживає в Україні. Крім того, українською мовою розмовляють українці в Молдові, Казахстані, Киргизстані, Росії (Воронезькій, Ростовській областях, Краснодарському і Ставропольському краях, на Поволжі й Алтаї, Далекому Сході тощо), у Польщі, Словаччині, Румунії, Угорщині, Сербії, Хорватії, Канаді, США, Бразилії, Австралії та інших країнах. Сучасна українська мова є національною мовою українського народу. Вона поєднує в собі літературну мову, територіальні, соціальні діалекти та просторіччя.

2. Українська мова – національна мова українського народу, одна з форм його національної культури. 3. Українська літературна мова як вища форма існування української загальнонародної національної мови. СУЛМ як предмет наукового вивчення і навчальна дисципліна. Основний зміст, обсяг і завдання курсу. Курс «Сучасна українська літературна мова» є провідною лінгвістичною дисципліною у фаховій підготовці вчителя української мови і літератури. Він спрямований на те, щоб майбутній словесник усвідомив взаємозв’язки і взаємовідношення мовних одиниць, закономірності творення й функціонування цих одиниць

Українська мова - національна мова українського народу. Вона належить до слов'янських груп мов. Українська мова має багатовікову історію свого розвитку, тому скарбниця її виражальних засобів, пізнавально-навчальних прийомів практично невичерпна. На думку багатьох учених, українська мова за ступенем поширення перебуває у другому десятку мов, а за кількістю своїх носіїв займає друге місце серед слов'янських народів. Літературна мова - це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу. Літературній мові властиві багатофункціональність, унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.

Національною мовою українського народу є українська мова — велике духовне надбання. Гнана і переслідувана в. 16. Високо цінував український народ і його мову великий пролетарський письменник М. Горький: «Не можу не сказати про талановитий і могутній український народ. Цей народ надзвичайно лагідний, дуже здібний. Я люблю чарівні мелодії української народної пісні, хвилюючу красу української музики, прекрасну українську мову, чудову народну говірку» 3.

на тему: «Українська мова – національна мова українського народу –. одна з форм вияву національної культури» ПЛАН Вступ. 1. Українська мова – відображення нашої національної культури». 2. Українська мова та національний менталітет. Висновок. Список використаної літератури. Вступ. Властиві світосприйманню того чи іншого народу поняття, система понять — мова є першооснова будь-якої культури. Усі люди освоюють світ, осмислюють, фіксують його елементи в чомусь по-своєму, по особливому. Мова грає і важливу роль ретранслятора культури. Адже культура поширюється і жестом, обрядом, танцем і т. п.

Українська мова - національна мова українського народу, державна мова україни. 1. Українська літературна мова та її норми. 2. Стилі сучасної української літературної мови. 3. Ділова українська мова як різновид літературної мови. Мова - це витвір історії суспільства. Форма існування мови - мовлення, тобто різноманітне використання мови людьми в усіх сферах громадського та особистого життя. Ставлення до рідної мови - свідчення національної свідомості. У боротьбі проти всіляких заборон українська національна мова успадкувала надбання попередніх століть і не лише вистояла й утвердилася, а й розширила свої функціональні стилі, відшліфувала засоби вираження.

Украї́нська мо́ва — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Є державною мовою в Україні. Число мовців — близько 45 млн, більшість із яких проживає в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США й інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб; вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю

Історико-етнографічні райони України та етнографічні групи українського народу. Лекція № 8: Українська національно-демократична революція (1917-1921 рр.). Закарпатський державний університет. ) одна із форм національної мови. * Українська літературна мова є однією із форм: ) територіальних діалектів. ) сучасної української ділової мови. @) національної мови. ) професійної мови. * Літературна мова – це: ) національна мова. @) унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей. ) нижча форма загальнонародної мови.

Формування українського народу та його мови почалося приблизно з середини І тисячоліття н. е. й розтягнулося на кілька століть. Проте тим рубежем, від якого українська мова виступає з усіма характерними мовними особливостями У 1969 році український археолог С. Висоцький виявив на штукатурці ХІ ст. південної стіни вівтарної частини Михайлівського притвору Софіївського собору в Києві невідому до того абетку з 27 літер, подібну до кирилиці. Слід згадати також і писемні угоди, укладені київськими князями: Олегом(911р.), Ігорем(944р.), і княжною Ольгою(956р.) з Візантією [2, c. 254]. Отже, ми бачимо, що розвиток і збагачення української мови почалося з давніх-давен. І в наші дні ми можемо пишатись багатством нашої мови.

2.Українська мова – національна мова українського народу Українська мова є національною мовою багатомільйонного українського народу. Українська національна мова виконує об’єднувальну функцію для українців незалежно від місця їхнього проживання, виступає засобом спілкування між ними. Вона належить до високорозвинених мов із давніми писемними традиціями. Вона є однією з форм національної мови, що існує поряд з іншими її формами – діалектами (територіальними, соціальними), просторіччям, мовою фольклору.

§ 2. українська мова - національна мова українського народу. Мова - найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки. Вона є однією з найістотніших ознак нації та реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Українська мова - єдина національна мова українського народу. Нею послуговуються також українці, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, СШ А, Австралії та інших країнах. Укр

Українська мова – національна мова українського народу. У сучасному світі налічується майже сім тисяч мов, Наша, українська, як і будь-яка інша, посідає своє унікальне місце. У мові нація залишає всю свою історію, свій всебічний багатовіковий досвід, здобутки культури, світоглядні ідеї, свою самобутність. Мова кожного народу є витвором багатьох поколінь. Мова є засобом комунікації, інструментом порозуміння між людьми, спілкуванням між народами. Адже у процесі суспільної діяльності люди мають постійну потребу вступати в різні

Українська мова як єдина національна мова українського народу і форма його культури. Основні етапи розвитку Української мови. Стр 1 из 46Следующая ⇒. УДК 378. 001. 85 – 057. 632 (007). Українська мова за професійним спрямуванням: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів нефілологічного напрямку підготовки. Автори: доц. Мачай Т.О., доц. Шавлак Л.В., доц. Лазарєва Л.К., проф. Семенова Л.П., ст. викл. Алтухов В.М., ст. викл. Мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я. А поки живе мова – житиме й народ яко національність» (Іван Огієнко).

Національна мова українського народу. Спорідненість слов’янських мов. Вивчення специфіки української лексики, особливості її функціонування у сучасному часі. Українська мова в XVI-XVII ст. була посередницею і одним із джерел збагачення російської мови іншомовною лексикою: автор, гімн, натура, крохмаль, метафора, фантазія, фігура, фортуна Про тісні контакти української та білоруської мов свідчить значний прошарок у них спільної лексики:бачити, ганок, гудзик, помилка, хата, клуня

Мова - одна з характерних ознак нації, оскільки творцями мови є люди, вони ж її розвивають і вдосконалюють. Сучасна українська мова є національною мовою українського народу. Поступово виробляється нова мовна спільність українського народу - на основі мови української народності формується українська національна мова. У царській Росії українська мова зазнавала переслідувань. Відродження української національної мови та культури припадає на 20-ті роки XX ст. Почали відкриватися школи, в яких навчання велось українською мовою, українські театри, з'явились українські книжки, журнали, почали виходити різного роду словники, підручники і наукова література.

Українська мова – мова корінного населення України, державна мова України. Нею розмовляє 45 млн. людей, що проживають на всіх континентах світу (в Україні – приблизно 30 млн. людей). Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. 2. Форми існування української мови. Усна і писемна мова всіх українців, незалежно від їхньої освіти, професії, місця проживання називається національною. Проблема культури мови. Для того щоб повноцінно існувало і розвивалося наше суспільство не досить мати вироблену мову, треба щоб вона функціонувала в усіх сферах життя, щоб всі громадяни української держави володіли високою культурою української мови.

Мова як одна із форм культури володіє здатністю закодовувати, зберігати й передавати надзвичайно великий обсяг знань, спостережень і узагальнень, що випливають із практичної діяльності маси людей. Розвиненість національної мови, її словниковий склад, внутрішня розчленованість на одиниці різних рівнів свідчать про рівень національної культури. А володіння рідною мовою є головним критерієм соціальної ідентичності й самодостатності людини і нації. Розвиток національної мови тісно пов’язаний із духовним життям народу, його самосвідомістю, культурою, вірою. Ступінь зрілості народу і ступінь глибини його духовної культури – то ступінь розвитку рідної мови, «між життям людини і життям мови не має великої різниці» [9].